відкидати


відкидати
= відкинути
1) (різким рухом переміщати назад, убік руку, ногу, голову); відвертати, відвернути, відводити, відвести (також повільно, нерізко); закидати, закинути (перев. назад)
2) (про погляд, теорію тощо — не визнавати чогось, не приймати чогось), відхиляти, відхилити, відмітати, відмести
3) (кидати вбік / назад від кого / чого-н.), відшпурювати, відшпурнути, віджбурнути

Словник синонімів української мови. 2014.

Look at other dictionaries:

  • відкидати — I відк идати аю, аєш, недок., відки/нути, ну, неш, док., перех. 1) Кидати вбік або назад від кого , чого небудь. || Різким рухом відстороняти, відштовхувати когось від себе. 2) Відводити геть, піднімати вгору або опускати вниз що небудь,… …   Український тлумачний словник

  • підкидати — а/ю, а/єш і рідко підки/дувати, ую, уєш, недок., підки/нути, ну, неш, док., перех. 1) Різко кидати вгору або піднімати. || Робити різкий рух вгору (рукою, головою, частиною тулуба і т. ін.). || перев. безос., розм. Сильно трусити (під час їзди… …   Український тлумачний словник

  • повідкидати — а/ю, а/єш, док., перех. 1) Відкинути вбік або назад від кого , чого небудь усе чи багато чого небудь, скрізь або в багатьох місцях. 2) Лежачи, безвладно відвести вбік ноги, руки, голови; відхилити назад тіло, обпершись об що небудь (про всіх чи… …   Український тлумачний словник

  • попідкидати — а/ю, а/єш, док., перех. Підкинути що небудь багатьом (кожному зокрема); підкинути багато чогось (по одному) …   Український тлумачний словник

  • підкидати — I = підкинути 1) (різко кидати / піднімати вгору); чукикати, чукати, гуцати, гуцикати, гецати (перев. дитину на руках / колінах) 2) (потай класти, залишати у кого н. із певною метою), підкладати, підкласти, підсувати, підсовувати, підсунути II ▶… …   Словник синонімів української мови

  • відкидати — дієслово доконаного виду відкидати дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • підкидати — дієслово доконаного виду підкидати дієслово недоконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • повідкидати — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • попідкидати — дієслово доконаного виду …   Орфографічний словник української мови

  • відбивати — I = відбити 1) (ударами відокремлювати частину від цілого), оббивати, оббити, надбивати, надбити, збивати, збити, відколювати, відколоти, лупати 2) (успішно протидіяти наступові супротивника, боєм змушувати його відступити), відкидати, відкинути …   Словник синонімів української мови


Share the article and excerpts

Direct link
Do a right-click on the link above
and select “Copy Link”

We are using cookies for the best presentation of our site. Continuing to use this site, you agree with this.